Він завжди намагався зберегти життя

|  19. 06. 2017

18 червня білоцерківська громада провела в останню путь командира інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення 72 ОМБр, капітана Євгенія Сарнавського (позивний – «Юджин»).

Євгеній Вікторович Сарнавський народився 14 вересня 1989 року в м.Кам’янець-Подільський Хмельницької області в сім’ї інтелігенції.

Навчався у школах м.Овруч та с.Крюківщина. У 2004 р. вступив до Кам’янець-Подільського ліцею, а в липні 2006 р., добровільно, через Кам’янець-Подільський ОМВК вступив до Військового інженерного інституту ПДАТУ.

У 2011 році закінчив факультет військової підготовки Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка і був направлений для подальшого проходження служби у військову частину А2167 на посаду командира інженерно-технічного взводу.

Розпочав свій бойовий шлях з початку антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

З липня до серпня 2014 року обороняв підступи до населених пунктів Панченкове та Черовонопартизанськ, розміновував поля противника. Своїми діями та вмінням сапера зберіг багато життів як серед військових, так і серед цивільного населення. Завжди був поруч зі своїми побратимами, розуміючи і допомагаючи кожному.

8 червня 2017 року Євгеній Сарнавський отримав чергове бойове завдання з розмінування місцевості в районі селища Крута Балка Донецької області. Під час виконання цього завдання спрацював радіокерований фугас направленої дії, внаслідок чого капітан отримав тяжкі поранення.

Протягом тижня лікарі боролися за його життя, але в ніч з 15 на 16 червня бійця не стало.

Зі словами співчуття до родини Героя звернувся міський голова Геннадій Дикий. Він наголосив, що Євгеній Сарнавський залишиться одним з найкращих офіцерів 72 ОМБр, є прикладом як для солдат, так і для своїх нащадків.

«Євгеній Сарнавський свідомо обрав професію захисника Батьківщини. І коли прийшов час, він дотримався присяги, не сховався за спини інших. Уже маючи певні поранення, не залишив ні свою бригаду, ні нас, ні Україну, а продовжував виконувати свій обов’язок перед державою. Тому маємо пам’ятати, пишатися і виховувати майбутні покоління на прикладі таких Героїв. Герої не вмирають! Вічна пам’ять Герою!» - сказав міський голова Геннадій Дикий.

Командир 72 ОМБр, полковник Андрій Соколов, висловлюючи співчуття рідним та близьким загиблого бійця, пообіцяв обов’язково помститися ворогам за його смерть. А старший прапорщик Леонід Вдовика, який виступив від імені побратимів Євгенія, сказав слова великої вдячності матері та дружині за те, що виховали такого гідного командира роти: «Він був найсміливішим, найрішучішим, найенергійнішим – не тільки в 72 ОМБр, але, мабуть, у Збройних Силах України. Нехай Бог благословить його душу…».

Прес-офіцер 72 ОМБр, молодший лейтенант Олена Макарчук зазначила, що виконуючи свій обов’язок, він завжди намагався зберегти життя – побратимів, своїх друзів, мирних жителів, був світлою, скромною та життєрадісною людиною. І найкращою пам’яттю, крім багатьох світлих спогадів про Євгенія, буде продовження його справи, заради якої він і загинув.

Поховали Героя на Алеї Слави кладовища «Сухий Яр» у м.Біла Церква.