П’ять реальних фактів про МЗП і безробіття

Останнім часом у ЗМІ активно тиражується теза про ніби негативні наслідки підвищення МЗП і перегляду правил сплати єдиного соціального внеску. Нагнітається негатив навколо закриття підприємств малого бізнесу. Начебто підприємці масово йдуть у тінь  через посилення фіскального тиску, що вже найближчим часом спровокує скорочення надходжень до Пенсійного фонду та зростання безробіття. Бюджетників залякують скороченнями через те, що в бюджеті, мовляв, не закладено грошей на фінансування підвищених зарплат.  До нагнітання цієї істерії долучився і Нацбанк, який у останньому січневому інфляційному звіті також прогнозує зростання безробіття через масове закриття ФОПів. 

У цій ситуації уряд вважає за необхідне зазначити наступне.

По-перше, твердження про посилення фіскального тиску, у тому числі на малий бізнес, – відверта маніпуляція

Оскільки уряд не підвищував податки, а запровадив цілком логічне правило – єдиний соціальний внесок потрібно сплачувати незалежно від наявності прибутку. Відрахування до Пенсійного фонду дають право на отримання пенсії.

По-друге, держава навпаки, поступово знижує навантаження на бізнес і надає нові фіскальні можливості для його розвитку

Аби стимулювати бізнес до виплат «білих» зарплат,  держава  суттєво понизила ставку ЄСВ -  з 42% до 21%. Нові зміни до Податкового кодексу, що набрали чинності у цьому році, зокрема, передбачають п’ятирічні податкові канікули для новостворених підприємств, звільняють від оподаткування податком на прибуток малі підприємства, які відповідають певним критеріям, впроваджують прискорену амортизацію обладнання, що дає підприємствам додатковий інвестиційний ресурс у розмірі  700 млн грн.

По-третє, уряд категорично проти підтримки бізнесу за рахунок скорочення прав і свобод працюючого населення

Підвищення мінімальної заробітної плати – це відновлення соціальної справедливості. Ті, хто більше всіх кричать про не підйомний тягар для бізнесу і одночасно позиціонують себе, як захисники простих людей, чомусь не озвучують такої статистики: протягом трьох років інфляція зросла удвічі, а розмір мінімальної зарплати — лише на 30%. Ще у минулому році майже 40% всього працюючого населення отримувало зарплату менше 3200 грн.

Про те, що стратегія уряду є цілком виваженою і економічно доцільною, свідчить і статистика.

1.      У січні 2017 року кількість безробітних зменшилася на 16% або на 80 тис осіб

Це означає, що про зростання безробіття, тим більше через підвищення мінімальної заробітної плати,  взагалі не йдеться.  Навіть більше  - навпаки, спостерігається зростання попиту на персонал. Зокрема, на 1 лютого цього року кількість звернень роботодавців до Державної служби зайнятості у пошуках персоналу зросла  на 51% (до 47 тис). За інформацією з інших джерел додатково до офіційної звітності, кількість вакансій становить 20,8 тис

2.      Середній розмір заробітної плати у наявних вакансіях – 3900 грн

Тільки у 34% вакансій роботодавці пропонують зарплату на рівні нової «мінімалки», решта – готові платити більше. Це означає, що рішення уряду про двократне збільшення МЗП цілком відповідає сучасним економічним реаліям. У тому числі, тому, що економіка країни нарешті показала за результатами минулого року зростання після 10%-го падіння у 2015 році

3.      У січні цього року від сплати ЕСВ надійшло 11,1 млрд грн., що на 700 млн грн. більше, ніж у січні минулого року

Планові показники січня 2017 р по надходженню ЄСВ перевиконані на 1,8 млрд грн. або на 19,7%. Надходження до зведеного бюджету від податку на доходи фізосіб порівняно з січнем минулого року зросли на 38,6%. Це означає, що реальний бізнес у своїй більшості не ховається у тінь, а готовий працювати за правилами, що встановлює держава. Ті ж, хто уникають сплати обов’язкових платежів і порушують трудові закони, повинні нести за це відповідальність.

Довідка: У січні цього року до Держпраці та її територіальних управлінь надійшло 685 скарг громадян щодо недотримання вимог про сплату МЗП, з них 604 – з урядового контактного центру

4.      В 2017 р видатки державного бюджету на оплату працівників бюджетної сфери порівняно з минулим роком збільшено на 40 млрд грн.

Тобто про ймовірне скорочення чи переведення бюджетників на неповний робочий день взагалі не йдеться. Держава у повному обсязі має ресурс для забезпечення виплат оновлених зарплат бюджетників.  1 млн бюджетників отримали підвищення зарплат від 400 до 2 тис грн. На сьогодні всі зарплати в лікарнях і навчальних закладах з урахуванням підвищення МЗП виплачені. Затримки з виплатами були пов’язані з чисто технічними проблемами – через пізнє ухвалення бюджету субвенція місцевим бюджетам на виплату зарплат була перерахована в обсягах січня минулого року. Зараз додаткові кошти вже переведено місцевим бюджетам.

5.      За період 01.12.2016- 01.02.2017 припинило діяльність 299,7 тис ФОП, з яких 98% протягом останніх років не здійснювали господарську діяльність

Про масове скорочення малого бізнесу взагалі не йдеться. Кількість ФОП, що припинили діяльність за останні три місяці, становить лише 7,56% від зареєстрованих станом на 1 січня цього року. Кількість ФОП на кінець січня 2017 року, навіть з урахуванням закритих підприємців, більше показника 2015 року на 160 тис. Оскільки переважна більшість закритих ФОП не вели господарської діяльності, ці люди вочевидь не потраплять в статистику безробіття, оскільки мають інше постійне місце роботи або інші джерела прибутку. Пік закриття вже пройдено – він припав на період декількох днів до нового року і після.  Вже з 5 січня реєстрація/закриття увійшли у стандартний режим. При цьому в січні  2017 р зареєстровано 27,8 тис нових фізичних осіб – підприємців. У 2015 р  обсяг реалізованої малими підприємствами продукції складав менше 7%. Якщо ж взяти до уваги ліквідацію саме «сплячих» ФОП, то їх закриття тим більше жодним чином не вплине на прогнозні показники зростання економіки.