ПРАВОВА ДОПОМОГА МЕШКАНЦЯМ КИЇВЩИНИ
ПРАВОВА ДОПОМОГА МЕШКАНЦЯМ КИЇВЩИНИ
Відповіді на запитання підготовлено Обласною робочою групою з питань надання правової допомоги учасникам АТО під керівництвом заступника голови Київської обласної державної адміністрації Дмитра Христюка.
1. Шоста хвиля мобілізації. Чого чекати?
1. Кого мобілізують
Генштаб збирається мобілізувати і тих осіб, які не мають військового досвіду, але є військовозобов’язаними.
Заплановано, що до шостої хвилі мобілізації у рівних пропорціях потраплять як військовозобов’язані, які мають досвід військової служби, так і ті, хто раніше не служив, повідомляють в Міноборони.
Дотепер призовники віком до 27 років підлягали лише призову на строкову службу. Перший після відновлення весняний призов повинен закінчитись у червні.
Взагалі ж під шосту хвилю за віком можуть потрапити військовозобов’язані чоловіки віком від 20 до 60 років, та жінки віком від 25 до 50 років. Як зазначають у Генштабі, жінок будуть мобілізувати за потреби за кваліфікаційними рівнями.
Кількість осіб, яку планують мобілізувати, не розголошують. Загалом планують замінити тих військових, які були мобілізовані під час третьої хвилі, а також доукомплектувати частини та підрозділи.
У Генштабі обіцяють, що буде дотриманий принцип рівномірного розподілення на області, "щоб не було перекосів і соціальних загострень" в окремих регіонах або населених пунктах.
2. Чи можливо ухилитись?
З ухильниками від мобілізації також будуть боротись по-новому. Наразі у Генеральному штабі триває створення електронного державного реєстру військовозобов’язаних та призовників. Наразі завершується законодавче врегулювання — підготовка проекту відповідного закону.
В Міністерстві зазначають, що для створення цього реєстру будуть використані дані фіскальної, міграційної, прикордонної служб, а також база виборців України: "Це дасть можливість реально оцінити обсяги мобілізаційних ресурсів країни. Таким чином на 90% виключиться можливість для ухилення від служби".
Одночасно триває робота з посилення відповідальності за ухилення від мобілізації. Зокрема, за ухилення від військового обов’язку передбачається як адміністративна відповідальність, так і кримінальна відповідальність терміном позбавлення волі від 2 до 5 років.
3. Хто має право на відстрочку
Як і раніше, визначальним фактором щодо прийняття рішення про мобілізацію буде стан здоров’я. Згідно із законом, мобілізації не підлягатимуть громадяни, на утриманні яких перебуває троє і більше дітей. Також мобілізації не підлягають аспіранти, студенти денної форми навчання, а також особи, які мають так звану "бронь" на підприємстві.
Тому під час відвідин військкомату необхідно заявити про обставини, які дають право на відстрочку, і надати відповідні документи. В Генштабі зазначають, що в кожному військкоматі чергують представники МВС та прокуратури, до яких можна звертатись, якщо є підстави вважати, що працівники районних військоматів діють не по закону.
4. Про повістку з військомату
У Міністерстві оборони заявляють, що вручена повістка не означає на 100% призов на службу. Повістка вручається передусім для уточнення військово-облікових даних, перевірки наявності у громадянина права на відтермінування, можливості його використання у війську відповідно до його військової або цивільної спеціальності.
Призов громадян під час мобілізації здійснюють місцеві органи виконавчої влади через військові комісаріати. Тож повістку вручають працівники районного військового комісаріату або представники сільських чи селищних рад. У повістці повинні зазначатись час та адреса, куди має прибути військовозобов'язаний. Також на ній має бути прізвище та ім'я особи, яка підлягає мобілізації, підпис районного військового комісара, гербова печатка. Але сам механізм вручення повісток в законі детально не прописаний.
5. Які спеціальності підлягають
Як і раніше, особливим попитом у ЗСУ користуватимуться спеціалісти для укомплектування високомобільних десантних військ, розвідки, механізованих та танкових підрозділів, а також фахівці ремонтних спеціальностей, водії, військові інженери тощо.
Якщо мобілізований не матиме військово-облікової спеціальності, то за час підготовки у нього буде можливість отримати таку спеціальність. Або пройти передпідготовку за спорідненими спеціальностями.
6. Як проходить військова підготовка
Військові зазначають, що підготовка та навчання порівняно з першими хвилями мобілізації суттєво змінились. Крім того, до навчання долучились іноземні інструктори. Без багаторівневої підготовки мобілізованих до бойової частини не відправлятимуть, тим більше до виконання задач в АТО. Загалом підготовка триватиме приблизно п’ять тижнів.
Перші 10 днів мобілізовані повинні будуть пройти первинну підготовку — тактичну, вогневу, військово-медичну, інженерну підготовки та роботу з засобами зв’язку. Після цього відбувається підготовка за фахом. В середньому — 24 доби. Після цього особовий склад буде направлений в підрозділи для бойового злагодження тривалістю до 15 діб.
7. Кого відправлять в зону АТО
Мобілізованих в зону АТО будуть відправляти тільки після проходження повного циклу підготовки. Однак шанс залишитися служити в частині, яка не перебуває в зоні АТО, також є.
8. Яке грошове забезпечення
У Міністерстві оборони пояснюють: чим більші посада чи кваліфікація військового, тим більше виплат. Мобілізованим вже з першого дня навчання нараховуються утримання на рівні військовослужбовця за контрактом.
Крім того, передбачені для військових і премії за успішне виконання бойових завдань — за знищення танка чи БТР в зоні АТО. Станом на 18 червня Міноборони виплатило грошові винагородибійцям АТО на суму 16 мільонів 105 тисяч гривень. З них 542 тисячі — за знищену або захоплену військову техніку ворога, 1 мільйон 778 тисячі гривень — за успішне виконання бойового завдання у складі підрозділу, а за безпосередню участь у бойових діях — 13 мільйонів 785 тисяч гривень.
9. Чи залучатимуть техніку
У силовому відомстві зазначають, що під час перших хвиль мобілізацій виникли проблеми з технікою, але наразі стало краще. Хоча були і втрати бойової техніки в зоні АТО.
Під час мобілізації передбачається вилучення техніки з національної економіки з підприємств усіх форм власності. Але в межах встановлених лімітів законодавством. Перевагу надаватимуть транспортним засобам та інженерній техніці.
Вилучені автомобілі відправлятимуть на ремонтні бази, а звідти — в зону АТО. Техніку вилучатимуть безкоштовно, однак, якщо вона буде знищена під час бойових дій, то держава повинна виплатити відшкодування. Вилучення техніки у цивільної особи проводити не будуть.
10. Чи буде повторна мобілізація
У Збройних силах повідомляли, що під час п’ятої хвилі мобілізації охочих повернутися на військову службу було більше 15%. Тих, хто звільнився і не бажає проходити оперативну службу, буде зараховано до оперативного резерву.
11. Чи будуть наступні хвилі мобілізації
Відповісти чітко на питання, чи будуть наступні хвилі мобілізації, поки не може ніхто. Згідно з рішенням РНБО від 20 грудня 2014 року, це остання хвиля мобілізації. Однак президент Порошенко неодноразово заявляв про те, що Збройні сили мають бути готові до вторгнення агресора або відновлення активних дій бойовиків.
2. Порядок реєстрації народження дитини
1. Ким проводиться
Державна реєстрація народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану з одночасним визначенням її походження та присвоєнням прізвища, імені та по батькові і засвідчується свідоцтвом про народження (стаття 144 Сімейного кодексу України).
2. Де проводиться?
Державна реєстрація народження дитини проводиться за письмовою або усною заявою батьків чи одного з них за місцем її народження або за місцем проживання батьків.
3. Коли проводиться?
Батьки зобов’язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану
4. Документи які подаються?
Одночасно з заявою про державну реєстрацію народження подаються:
а) паспорти або паспортні документи, що посвідчують особи батьків (одного з них). Якщо документ, що посвідчує особу одного з батьків, з поважних причин не може бути пред’явлений, то орган державної реєстрації актів цивільного стану не вправі відмовити в державної реєстрації народження дитини. Відомості про другого з батьків у цьому разі зазначаються на підставі свідоцтва про шлюб. б) паспорт або паспортний документ, що посвідчує особу заявника, у разі, якщо державна реєстрація народження провадиться не батьками, а іншою особою. в) документ, який є підставою для внесення відомостей про батька дитини (свідоцтво про шлюб, заява матері, спільна заява матері та батька дитини). За відсутності свідоцтва про шлюб підтвердженням зареєстрованого шлюбу може бути відмітка про його державну реєстрацію в паспортах або паспортних документах матері та батька дитини («пункт 12 глави 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні).
5.Державна реєстрація народження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі
Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір’ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком (частина третя статті 122 Сімейного кодексу України).
Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за їх заявою; за заявою чоловіка, який вважає себе батьком дитини; за рішенням суду (частина друга статті 125 Сімейного кодексу України).
Орган державної державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги державної реєстрації народжень на підставі заяви про визнання батьківства або рішення суду та видає нове свідоцтво про народження (стаття 134 Сімейного кодексу України).
При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі державної реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою (частина перша статті 135 Сімейного кодексу України.
З 10 січня 2011 року при державній реєстрації народження дитини, народженої поза закладом охорони здоров’я, підписів двох свідків не може бути підставою для такої реєстрації. Тому відділ державної реєстрації актів цивільного стану не має можливості зареєструвати народження дитини через відсутність у батьків дитини медичного свідоцтва про народження встановленої форми.
У такому випадку заявникам необхідно звернутися до суду за місцем проживання для встановлення в судовому порядку факту народження дитини даною жінкою.
Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та з метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до вимог чинного законодавства Наказом Міністерства юстиції України від 24 грудня 2010 року за № 3307/5 внесено зміни до Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 за № 52/5 (зі змінами).
Відповідно до пункту 4 статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я документи, що підтверджують факт народження дитини, а в разі їх відсутності – рішення суду.
Пунктом 2 глави І розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Мін’юста 18.10.2000 № 52/5 (у редакції наказу Мін’юста 24.12.2010 року № 3307/5) підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є медичне свідоцтво про народження (форма 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.08.2006 № 545 (далі – медичне свідоцтво про народження), що видається закладами охорони здоров’я, де приймаються пологи, незалежно від підпорядкування та форми власності.
За відсутності підстав для державної реєстрації народження державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою.
Відповіді на питання підготувала головний спеціаліст відділу з питань оборонної роботи управління з питань оборонної роботи, взаємодії з правоохоронними органами, протидії та виявлення корупції КОДА Анна Смук.
Додаткова інформація за тел.: 068-687-55-77.