Фільм як пам’ятник

| 15. 10. 2019

«Весна 2014 року стала початком війни на сході України. Російські регулярні війська увірвалися на територію суверенної України. Володимир Самоленко став одним з перших добровольців батальйону «Донбас». Для його доньки Олі, її тато був кращим другом. За два роки, їй доведеться подолати важкий шлях, щоб дізнатися про останні місяці життя батька на війні. Про те, що таке ДНК та як ідентифікується тіло. У спілкуванні з його побратимами і друзями, вона намагається зрозуміти, чому він пішов на війну, як змінила його війна. Олі належить відкрити батька з іншого боку: не тільки як турботливого сім'янина, але і людини, відданої почуттю обов'язку до останнього подиху.

Фільм «Тато» - це фільм про те, що відбувається за межами зони бойових дій, про любов доньки до батька, відчуття втрати і про те, як війна впливає на звичайних українців».

Такий опис було опубліковано до документального фільму «Тато» («My Father»), показ якого відбувся у Білій Церкві 14 жовтня – у День захисника України.

Перед початком фільму до присутніх звернулася одна із режисерок стрічки Марта-Дарія Клінава (Білорусь): «Цей фільм швидше не про війну, а про батьківську любов. Любов між батьком і дочкою. І про переживання молодої дівчини Олі, у якої війна відібрала цю любов».

На показ зібрався повний зал небайдужих білоцерківців: побратими головного героя, воїни АТО, волонтери, громадськість, журналісти місцевих ЗМІ.

Прем’єрний показ фільму відбувся 13 жовтня у Києві, а Біла Церква стала початком показів на широких екранах країни.

Інша режисерка Лариса Артюгіна зазначила, що фільм абсолютно волонтерський і зроблений лише завдяки небайдужим людям.

У ході заходу донька головного героя фільму Ольга закликала присутніх говорити про події на сході України, про тих, хто там загинув. Таким чином пам’ять про них буде жити.

Після завершення перегляду документальної стрічки відбулося обговорення. Присутні мали можливість задати ряд запитань, що стосувалися історії створення фільму та висловити вдячність за можливість побачити ті страшні події, що відбуваються на сході нашої країни.

Організаторами заходу виступило КП БМР «Агенція стратегічного розвитку Білої Церкви» (директор Володимир Бабенко та його заступник Оксана Сахарова).

Трейлер фільму: https://www.youtube.com/watch?v=SWhIFo1GYLM

Для довідки: Володимир Самоленко (позивний – «Вован») народився 31 грудня 1968 року у місті Лубни Полтавської області. Це звичайна людина, як і всі ми, зі звичайною професією системного адміністратора. Він був справжнім патріотом своєї держави і не залишившись осторонь пішов захищати Україну у складі 2-го батальйону спеціального призначення НГУ "Донбас". Проте доля розпорядилася так, що на 47-му році його життя обірвалося. Він загинув 12 лютого 2015 року під час бойових дій із незаконними збройними формуваннями у селі Логвинове Донецької області. Похований 4 липня 2017 року у місті Києві на Берковецькому кладовищі. Указом Президента України № 12/2018 від 22 січня 2018 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Фотогалерея