Біло-чорний Прапор Надії – на знак пам’яті про наших Героїв у полоні

| 28. 07. 2025

28 липня в Білій Церкві відбувся захід до Дня вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.

Саме в ніч з 28 на 29 липня 2022 року був вчинений терористичний акт російськими військами на тимчасово окупованій території Донецької області в селищі Молодіжному Оленівської селищної ради проти українських військовополонених - захисників «Азовсталі» в Маріуполі. Під час вибуху була знищена будівля, де утримували українських військовополонених. За непідтвердженими даними, загинуло понад 53 українських Захисники. За даними Офісу генерального прокурора України, поранень зазнали 130 людей.

Верховна Рада офіційно встановила в Україні 28 липня Днем вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань, а також цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули в полоні. Він відзначатиметься щорічно. Цей день буде нагадувати суспільству про важливість миру і безпеки, та що життя – це найвища цінність.

Під час заходу до присутніх звернулася депутат Білоцерківської міської ради, голова ініціативної групи родин полонених Білоцерківщини, мама захисника «Азовсталі» Леся Крижешевська. Вона наголосила, що ця трагедія навіки буде кривавою раною в душах та серцях української нації:

«Оленівка – це не просто місце на карті, адже це місце злочину та скорботи, але поряд з тим – і місце людської гідності. Наші діти, оборонці Маріуполя та заводу «Азовсталь» стали свідками оленівської трагедії. Вони 86 днів віддано захищали місто Маріуполь. Зазнали поранень, нестачі зброї, медикаментів. А потім, за наказом вищого військового керівництва, вийшли у так званий «почесний полон». І в Оленівській колонії було нещадно, по-звірячому вбито наших азовців. Світла пам’ять всім, хто загинув у ту страшну ніч. Низький уклін тим, хто вижив під час цієї трагедії і продовжує боротьбу. Ми не можемо забувати і повинні пам’ятати, що понад 800 азовців ще досі перебувають у російському полоні, де щоденно зазнають тортур і страждань. Тож нам не потрібно мовчати, адже полон – вбиває. Слава Україні!»

Мама захисника «Азовсталі», який до сьогодні, вже 3 роки і 3 місяці, або 1169 днів, перебуває у ворожому полоні, Ніна Глазкова, наголосила, що полон – це щоденні тортури, голод, холод, моральне та фізичне знищення. Полон вбиває, і всі акції на підтримку військовополонених дають віру та надію на те, що незабаром всі полонені повернуться додому.

Своїми переживаннями поділилася також Галина Круковська – мама захисника «Азовсталі», бійця 12 бригади спецпризначення «АЗОВ» Національної гвардії України Дмитра Круковського з позивним «Електрик», який був закатований та вбитий в Оленівський колонії. Вона розповіла про бойовий шлях свого сина, який народився та виріс у Білій Церкві. Він пішов захищати рідну землю ще в 2015 році у складі полку «Азов», де пробув п’ять з половиною років. Після закінчення контракту залишився проживати в м.Маріуполь, облаштував цивільне життя. Завжди був оптимістом, вмів радіти життю. З початку повномасштабного вторгнення знову став на захист Батьківщини, пережив страшні випробування, але жодного разу не сказав, що йому тяжко чи чогось не вистачає. Навіть потрапивши до полону в Оленівську колонію, завжди був позитивно налаштований, підтримував своїх товаришів.

Події останніх років стали поштовхом для створення особливого символу – Прапора Надії, започаткованого в Україні у 2025 році, який символізує підтримку всіх українців, які досі перебувають у полоні і тих, чиї долі залишаються невідомими.

Він складається із двох рівновеликих горизонтальних смуг: чорної, яка символізує страждання, смерть і біль, пережиті у полоні, та білої, яка втілює надію на звільнення, свободу та повернення. Цей Прапор буде постійним нагадуванням про те, що ми маємо мобілізувати всі сили для звільнення наших Героїв, адже Україна бореться за кожного свого громадянина.

Право підняти Прапор Надії було надане Андрію Близнюку – уродженцю Білої Церкви, старшому сержанту державної прикордонної служби України, захиснику Маріуполя та Азовсталі, який 20 місяців провів у ворожому полоні, під час обміну полоненими повернувся в Україну і продовжує нести військову службу.

Перший заступник міського голови Інна Новогребельська вручила Андрію Близнюку Грамоту Білоцерківської міської ради та її виконавчого комітету – за сумлінне виконання військового обов’язку із захисту суверенітету та територіальної цілісності України, високу патріотичну свідомість, хоробрість та мужність, героїзм та гідну відсіч окупантам.

Сьогодні наша громада приєдналася до всіх українських міст, де на муніципальному рівні запровадили вшанування пам’яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань, цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні, а також безвісти зниклих, окремим церемоніалом. Біло-чорний «Прапор надії» поруч із Державним, прапором Євросоюзу та Білої Церкви майорітиме як знак пам’яті, солідарності та незламної віри в повернення кожного.

Фото