164-та річниця перепоховання праху Тараса Шевченка на Чернечій горі

|  22. 05. 2025

22 травня, в день 164-ї річниці перепоховання праху Тараса Шевченка на Чернечій горі, Україна вклоняється Великому Сину свого народу.

У Білій Церкві до погруддя Кобзаря прийшли представники місцевої влади, аби покласти квіти та вшанувати пам’ять геніального поета, через якого ми усвідомлюємо себе – як народ.

10 березня 1861 року о 5-ій ранку перестало битися серце великого Кобзаря. Поховали Шевченка у Петербурзі. Проте остання воля поета була поховати його в Україні. І передсмертні слова 47-річного Тараса були: До Канева...

Недовго чекав поет здійснення свого Заповіту… У квітні 1861 року царський уряд нарешті дозволив перевезти його в Україну.

З Києва 20 травня останки Кобзаря на пароплаві перевезли до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі, а 22 травня, після відслуженої в церкві панахиди, прах віднесли на Чернечу гору.

У серпні 1925 року було створено Канівський державний музей-заповідник, бронзовий монумент поетові споруджено у 1939 році. Він чітко вирізняється на фоні блакитного неба. Видно його за десятки кілометрів з Полтавських рівнин за Дніпром i по Дніпру.

Поезія Тараса Шевченка звучить над Україною, закликаючи до людяності, гуманізму, любові до своєї землі. Вивчаймо її, плекаймо та єднаймося – заради Перемоги, миру та кращого майбутнього прийдешніх поколінь українців.

Фото