«Форум гостинності» у Білій Церкві: «Чим більше ми передаємо у світ нашу ідентичність, тими важче нас буде здолати»
20 січня у Білій Церкві відбувся непересічний захід - «Форум гостинності», який став професійною платформою для обговорення актуальних питань щодо розвитку туризму, культури, гастрономії та сфери гостинності нашої громади. Захід об’єднав представників місцевої влади, бізнесу, громадських ініціатив і експертного середовища, посприяв налагодженню партнерств і нових форм співпраці.
На форумі було багато живих діалогів, практичних прикладів та пошук спільних рішень. Кожен учасник мав можливість не лише послухати спікерів, а й долучитися до обговорення, поставити запитання та поділитися власним досвідом.
З вітальним словом до присутніх звернулася заступник міського голови Катерина Возненко, яка висловила вдячність організаторам форуму, наголосила, що він дав змогу познайомитися різним людям: «Головна мета форуму - комунікація, діалог. Його організаторами є громадська організація «Біла Церква туристична», виконавчий комітет БМР. Ми хочемо створити таку платформу, де можна комунікувати та робити сміливі рішення задля розвитку нашої громади. Ми зацікавлені в тому, щоб культура та туризм розвивалися, тому ми щороку намагаємося пропонувати різні ідеї та організовувати різні заходи, але цього буває недостатньо. З-поміж туристичних принад у нас є ніша ресторанного бізнесу, і ми маємо дуже гарні гастрономічні ідеї, які варто популяризувати. Сподіваюся, що сьогоднішній діалог між владою, бізнесом та громадськими організаціями у подальшому допоможе всім нам почути одне одного».
Ресторатор і шеф-кухар Євген Клопотенко, який взяв участь у заході, у своєму вітальному слові відмітив, що має багато думок і досвіду з приводу того, які кулінарні ідеї можна впровадити в Білій Церкві задля розвитку туризму: «Я маю багато успішних кейсів, на прикладі яких можна побачити, як маленькі кроки роблять великі результати. І саме на цьому побудована ідея гостинності, туризму. У багатьох містах світу є пам’ятки, про які всі говорять та приїздять подивитися, тож Білій Церкві є над чим працювати!»
Начальник відділу розвитку туризму і цифровізації Державного агентства розвитку туризму Олександр Вешелені висловив вдячність та повагу всім організаторам форуму, відмітив, що цей захід - це приклад побудови сталого партнерства між місцевою владою, громадським активом та бізнесом. Також наголосив, що туризм у час війни набуває набагато більшого значення, адже це ресурс і громади, і людини: «Я вірю в можливість Білої Церкви стати топовою та бажаною дестинацією. Будь-яка криза - це можливість для білоцерківців об’єднуватися і робити кроки до успіху - громади, Білої Церкви, яка крокує до свого тисячоліття. Упевнений, до ця символічна дата також спонукатиме вашу громаду розвивати туризм, у тому числі, завдяки цьому форуму».
Начальник управління культури і туризму Юлія Ковальська, звертаючись до присутніх, наголосила, що Біла Церква має значну унікальну культурну та історичну спадщину: «Туризм - це не лише подорожі, а перш за все, створення позитивного іміджу нашого міста й громади. І саме у співпраці, обміні досвідом, коли виникають нові ідеї, створюються нові туристичні простори. Тож нехай ця зустріч стане платформою для корисних рішень та успішних ідей». Юлія Ковальська також висловила вдячність за партнерство в організації форму ГО «Біла Церква туристична» та її очільниці Олені Фастівській.
У свою чергу, Олена Фастівська наголосила, що форум об’єднав різних людей, які мають спільну мету - поділитися власним досвідом та ідеями. Також висловила впевненість, що форум буде початком нового спільного продуктивного діалогу.
Під час роботи форуму відбулося шість панелей. Спікерами першої панелі були: дослідниця традицій та культурної спадщини України Марина Кобилинська та ресторатор, громадський активіст, блогер і телеведучий Євген Клопотенко. Вони зосередили увагу на нематеріальній спадщині, а саме українських традиціях та стравах української кухні як інструментах міжнародного іміджу. Марина Кобилинська зосередила увагу на тому, як культурні елементи (їжа, музика, ремесла) стають частиною списку ЮНЕСКО. Також розповіла про сам процес внесення борщу до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Це відбулося 1 липня 2022 року.
«Спочатку дослідники зафіксували, як у різних регіонах України готують борщ. Описали це в номінаційному досьє обсягом 600 сторінок. Передали цю інформацію на Міністерство закордонних справ, потім на комісію ЮНЕСКО. Таким чином, борщ став частиною нематеріальної культурної спадщини», - розповіла спікер. Також наголосила на важливості популяризації української культури, традицій та національної ідентичності у світі. Зокрема відмітила, що такими елементами є незламність, сила, стійкість, і завдяки цим якостям Україну вже ідентифікують у світі.
«Елементами національної ідентичності є український Герб, український Гімн, а також борщ, сало, інші страви. І чим більше ми це передаємо у світ, тими важче нас буде здолати», - переконана Марина Кобилинська.
Євген Клопотенко на конкретних прикладах розповів, як автентичні українські страви стали частиною бренду різних українських міст та регіонів. У Білій Церкві, наприклад, такою стравою є сало.
«Якщо Біла Церква хоче стати регіоном №1 в Україні, де найсмачніше сало, - потрібно розробити правильну стратегію. Але якщо ми говоримо, що білоцерківське сало найкраще - це конфлікт усіх, хто їсть сало, адже в інших регіонах України також люблять цей продукт», - поділився баченням відомий шеф-кухар.
Євген Клопотенко розповів, що в українській кухні є багато продуктів, про які мало хто знає, але які нас відрізняють у світі. Це сметана, копчена груша, мак, пшоно, варений буряк, пастернак: «Мало хто в світі знає про вишні, бо всі їдять черешні… Шацьк популярний капустою, запеченою в печі. У замку в Меджибожі можна скуштувати унікальне вино… У Ніжині найсмачніші огірки… Ми часто боїмося показати наше, не звертаємо на це уваги, не цінуємо цього. Але якщо про це багато говорити і писати, це стає дестинацією».
Учасники другої панелі - Олена Фастівська та Олександр Вешелені зупинилися на значенні розвитку туризму, а також популяризації культурної спадщини у формуванні Білої Церкви як туристичної дестинації, тобто території або регіону, який приваблює туристів завдяки своїм унікальним пам'яткам, природі, культурі, куди люди здійснюють подорожі для відпочинку чи іншої діяльності.
Третя панель була присвячена гастрономічному бренду громади. Спікери розглянули гастрономію як явище на перетині спадщини, туризму й освіти, а також говорили про партнерство та національні ініціативи. Спікерами цієї панелі виступили: Яніна Гаврилова - голова правління Всеукраїнської асоціації гідів, лідерка Slow Food, тренерка, засновниця Всеукраїнської асоціації гастротуризму; Лариса Титикало - власниця «Бринзарні» у Бессарабії, авторка гастрономічних книжок і лідерка pyxy Slow Food, учасниця міжнародного проєкту «Дороги вина та смаку Бессарабії»; Олексій Волков - Президент Всеукраїнської асоціації гастрономічного туризму.
Учасники четвертої панелі зосередили увагу на значенні креативу та мистецтва у розвитку туристичної галузі та гостинності громади. Про можливості для митців і креативних проєктів у нашій громаді розповіла Алла Карабач – координаторка мистецьких проєктів при управлінні культури і туризму Білоцерківської міської ради. Світлана та Павло Балабуха – представники майстерні іграшок та подарунків «Пан Кокос» поділилися грантовим і виставковим досвідом, а представниця родинного проєкту - парк «Земля Драконів» Ірина Бростовська розповіла про креативні простори як туристичні магніти, починаючи від ідеї до їх реалізації.
Під час п’ятої панелі говорили про бізнес і маркетинг у сфері гостинності. Спікер Наталія Пікшікова - ресторатор «Хінкалі та Вино», «Сад», «Стейк бар», «Самжене» Prosecco bar», «Party Вох», «Чорноморка. Біла Церква» зосередила увагу присутніх на ролі соцмереж, сервісу і команди, розглянула інклюзивні рішення та міжнародний досвід у ресторанному бізнесі.
На шостій панелі «Фінансування і сталість креативних проєктів» говорили про актуальні гранти, бюджетування неприбуткових ініціатив, партнерства, кластерний підхід. На цих питаннях увагу присутніх зосередила представник офісу «Зроблено в Україні» Олена Кочоєва.
Під час заходу хвилиною мовчання присутні вшанували пам'ять всіх військових і цивільних, які загинули від рук агресора в російсько-Українській війні.
Також учасники форму мали можливість підтримати донатами військових та волонтерів.
Таким чином, ця зустріч стала не лише майданчиком для обміну досвідом, а й початком нового етапу спільної роботи над туристичним майбутнім громади. Отож - далі буде.