Правила облаштування та експлуатація індивідуальних колодязів та ризики вживання забрудненої питної води

Вживання якісної та безпечної води для пиття є однією з найважливіших запорук збереження здоров’я людини і її довголіття. Але потрібно пам’ятати, що вода може бути одним із факторів передачі небезпечних інфекційних захворювань, в першу чергу кишкових, вірусного гепатиту А, черевного тифу, ротавірусної інфекції, а також хвороб, спільних для людей і тварин, які передаються мишоподібними гризунами – туляремії, лептоспірозу та інших.

Показники безпечності та якості питної води регламентуються Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10). Питна вода повинна відповідати гігієнічним вимогам, а саме: бути безпечною в епідемічному та радіологічному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.

Згідно статистичних даних лише четверта частина сіл України забезпечена водою із централізованих джерел водопостачання, решта сільського населення вживає воду із децентралізованих джерел водопостачання. 

По Білоцерківському району більше половини всього населення вживають воду із громадських та індивідуальних шахтних чи трубчатих колодязів, розташованих на територіях приватних садиб.

 В сільських населених пунктах, в житлових секторах селищ та міст найбільш поширеним джерелом питного водопостачання є підземні ґрунтові води, які потрапляють до населення найчастіше через шахтні колодязі. Інфікування ґрунтової води може відбутися як у ґрунтовому потоці, так і в шахтних колодязях - при потраплянні до них виділень хворих і бактеріоносіїв різними шляхами, а саме: при просочуванні в ґрунтову воду господарсько-фекальних стічних вод, побутових та промислових вод, при потраплянні в колодязі трупів гризунів.

Дезінфекцію колодязів проводять при встановленні бактеріального забруднення води, при виникненні надзвичайних ситуацій (повеней, затопленні територій, в результаті відтаювання снігів, сильних злив), а також обов’язково з профілактичною метою після очищення (ремонту) колодязя, яке бажано проводити 2 рази на рік, але не рідше 1 разу на рік.

Знезараження води у колодязях проводиться передбаченими для цих потреб дезінфекційними засобами, дозволеними до застосування Міністерством охорони здоров’я України і які внесено у відповідний державний реєстр дезінфекційних засобів.

Існують певні правила щодо облаштування та утримання колодязів:

- не рекомендується облаштовувати колодязь в понижених, заболочених місцях та на ділянках, що затоплюються паводковими водами;

- індивідуальний колодязь слід розміщувати на відстані не менше 20 м, а колодязь громадського користування на відстані не менше 50 м від джерел можливого забруднення (вбиралень, вигрібних ям, мережі каналізації, тваринницьких майданчиків тощо);

- стінки колодязів повинні бути щільними, без щілин, такими, що добре ізолюють колодязь від проникнення поверхневих стоків (дощові і талі води) – зазвичай використовують для цього монолітний залізобетон, бетонні або залізобетонні кільця, а за їх відсутності – кераміку, цеглу, камінь або дерево;

- підводну частину стінок колодязя потрібно заглиблювати у водоносний горизонт не більше ніж на один метр;

-  дно колодязя слід вкривати фільтруючим шаром гравію (щебеню) товщиною 20-30 см;

-  наземна частина колодязя (оголовок) повинна бути не менше 0,8 м вище поверхні землі;

-  для підйому води з колодязя застосовують насоси, в інших випадках облаштовують коловорот або міцно прикріплений «журавель» з відром загального користування (не дозволяється набирати воду власними приносними відрами);

-  навколо колодязя повинен бути «замок» із добре утрамбованої глини чи масного суглинку  глибиною 2 м і шириною 1 м або бетонувати (асфальтувати) майданчик радіусом не менше ніж 2 м на основі щебеню товщиною 15-20 см з ухилом від колодязя (висота ухилу 0,1 м);

- колодязь повинен бути огороджений, мати кришку, навіс, лавку для відер;

- територію поблизу колодязя слід утримувати в чистоті та організовувати відведення дощових та талих вод. Щоб запобігти замулюванню колодязя необхідно періодично – не рідше 1 разу на рік цілком відкачувати воду, очищати дно та стінки від намулу та обростань, проводити поточний ремонт та дезінфекцію.

Існує великий ризик інфікування води в колодязях збудниками кишкових інфекцій та іншими патогенними збудниками у паводкові періоди, спричинені інтенсивними атмосферними опадами, коли разом з дощовими водами до колодязів потрапляють забруднені господарсько-побутові стічні води, у тому числі з вбиралень та вигрібних ям, приміщень для свійських тварин, присадибних ділянок, полів тощо. У такі періоди рекомендуємо використовувати бутильовану воду промислового виробництва. Для запобігання виникнення кишкових інфекцій  внаслідок використання колодязної води, в першу чергу, її потрібно прокип’ятити. 

ПАМЯТАЙТЕ, ЩОБ БУТИ ЗДОРОВИМ, НЕОБХІДНО ВЖИВАТИ ЯКІСНУ ПИТНУ ВОДУ! СЛІДКУЙТЕ ЗА УТРИМАННЯМ СВОГО КОЛОДЯЗЯ, З ЯКОГО СПОЖИВАЄТЕ ВОДУ, ТА ТЕРИТОРІЄЮ НАВКОЛО НЬОГО!

Управління безпечності харчових продуктів та
ветеринарної медицини, державного нагляду за
дотриманням санітарного законодавства
Білоцерківського району