Інформаційно-роз’яснювальні матеріали та матеріали з питань діяльності Головного управління ДПС у Київській області
Як діяти у разі виявлення несправності програмного реєстратора розрахункових операцій
Головне управління ДПС у Київській області нагадує , що у разі несправності програмного реєстратора розрахункових операцій (суб’єкту господарювання необхідно встановити вид несправності та:
- якщо несправність пов’язана з порушенням роботи програмного забезпечення (далі – ПЗ), то слід оновити версію ПЗ ПРРО та повторити процедуру закриття зміни;
- якщо виявлена несправність самого пристрою (пошкодження), то слід подати Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (J/F 1316701) (додаток 2 до Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок)) (далі –Повідомлення за ф. № 2-ПРРО) з позначкою про несправність та після відновлення роботи пристрою подати Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (за ідентифікатором форми J/F 1316605) (додаток 1 до Порядку) з позначкою про відновлення роботи;
- якщо пристрій викрадено або втрачено, - слід подати Повідомлення за ф. № 2-ПРРО з позначкою про крадіжку. У такому випадку реєстрація викраденого/втраченого ПРРО скасовується. Для відновлення проведення розрахункових операцій необхідно зареєструвати новий ПРРО, якому у встановленому порядку буде присвоєно фіскальний номер.
Залишаємось на зв’язку:
Комунікаційна платформа: [email protected]
Підписатись на сторінку Фейсбук ГУ ДПС у Київській області https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast
ГУ ДПС у Київській області
Коли платнику податків надсилається податкова вимога
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення - п. 59.4 ст. 59 ПКУ.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПКУ, якщо у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений п. 102.4 ст. 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Залишаємось на зв’язку:
Комунікаційна платформа: [email protected]
Підписатись на сторінку Фейсбук ГУ ДПС у Київській області https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast
ГУ ДПС у Київській області
Податкова знижка на суму коштів, сплачених за оренду житла ВПО
Головне управління ДПС у Київській області нагадує, що статтею 166 Податкового кодексу України встановлені порядок та підстави нарахування податкової знижки платникам податку.
Суми податкової знижки та підстави для її нарахування відображаються у річній податковій декларації про майновий стан і доходи, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Податкова знижка на суму коштів, сплачених як орендна плата за договором оренди житла (квартири, будинку), надається виключно за умови, що платник та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення: :
- не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;
- не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.
Розмір такої знижки не може перевищувати (у розрахунку на календарний рік) 30 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня звітного (податкового) року.
Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (далі ВПО) – ст.4 Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
Такі особи зобов’язані інформувати контролюючі органи про зміну даних, зокрема: адреси реєстрації місця проживання відповідно паспортного документа та адреси фактичного місця проживання/перебування відповідно інформації, зазначеної в довідці, шляхом подання заяви про внесення змін до ДРФО за формою №5ДР.
Платник податків – внутрішньо переміщена особа подає Декларацію до контролюючого органу, до якого подано зазначені вище документи та в якому перебуває на обліку - п. 49.1 ст. 49 ПКУ.
Необхідною умовою підтвердження здачі житла в оренду є наявність цивільно-правового договору.
Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ) передбачено, що договір найму житла укладається у письмовій формі (ст.811 ЦКУ), розмір плати за найм житла встановлюється у договорі найму житла (п.1 ст.820 ЦКУ), за договором найму (оренди) житла одна сторона – власник житла передає або зобов’язується передати другій стороні житло для проживання у ньому на певний строк за плату.
Платник має подати заяву довільної форми, в якій зазначається, що він та/або члени його сім’ї першого ступеня споріднення:
- не мають у власності придатної для проживання житлової нерухомості, розташованої поза межами тимчасово окупованої території України;
- не отримують передбачених законодавством України бюджетних виплат для покриття витрат на проживання.
З метою перевірки зазначеної інформації у заяві мають міститись відомості, які дозволяють ідентифікувати членів сім’ї (прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для ФО, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті)).
Нагадуємо, що членами сім’ї ФО першого ступеня споріднення вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені - п.п.14.1.263 п.14.1 ст.14 ПКУ.
Для отримання податкової знижки на суму коштів, сплачених у вигляді орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), платник податку – ВПО має подати до контролюючого органу, в якому перебуває на обліку такі документи:
- Декларацію про майновий стан і доходи громадян;
- копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;
- копію договору оренди житла;
- копії платіжних та розрахункових документів, що підтверджують факт сплати (крім електронних розрахункових документів);
- заяву, в якій зазначені відомості щодо відсутності умов, які не дають право на отримання податкової знижки згідно з нормами законодавства.
Додатковими документами, що підтверджують відсутність умов, які не дають права на отримання податкової знижки може бути Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформація від структурних підрозділів з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської. райдержадміністрацій щодо адресної допомоги для покриття витрат на проживання, тощо.
Залишаємось на зв’язку:
Комунікаційна платформа: [email protected]
Підписатись на сторінку Фейсбук ГУ ДПС у Київській області https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast
ГУ ДПС у Київській області
Закон України №3225-ІХ: Зміни в оподаткуванні СГ, що здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор
Головне управління ДПС у Київській області інформує, що 03 вересня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки діяльності з охорони людського життя на морі відповідно до міжнародних договорів України» від 10.08.2023 № 3325-IX, яким внесені зміни та уточнення щодо оподаткування СГ, що здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор.
Зміни полягають у приведенні формулювань щодо діяльності СГ у відповідність до норм Закону України від 14.07. 2020 № 768-ІХ «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі - Закон № 768), яким визначено правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.
Відповідно до частини 1ст. 1 розділу І Закону №768, азартна гра – будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає право на отримання виграшу (призу), імовірність отримання і розмір якого повністю або частково залежать від випадковості, а також знань і майстерності гравця.
Згідно з частиною 1 ст. 2 Закону №768 на території України дозволяється організовувати та проводити виключно такі види діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор:
1) організація та проведення азартних ігор у гральних закладах казино;
2) організація та проведення азартних ігор казино в мережі Інтернет;
3) організація та проведення букмекерської діяльності в букмекерських пунктах та в мережі Інтернет;
4) організація та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів;
5) організація та проведення азартних ігор в покер в мережі Інтернет.
Частиною 1 ст. 24 Закону № 768 встановлено, що організація та проведення азартних ігор в мережі Інтернет здійснюється організатором азартних ігор під брендом організатора азартних ігор на підставі відповідної ліцензії відповідно до вимог цього Закону та законодавства про азартні ігри виключно через онлайн-системи організаторів азартних ігор, які відповідають вимогам цього Закону.
Пунктом 37 частини 1 ст. 1 розділу І Закону № 768 передбачено, що організатор азартних ігор – це юридична особа – резидент України, яка на підставі отриманої ліцензії має право здійснювати зазначений у такій ліцензії вид діяльності з організації та проведення азартних ігор, відповідно до вимог цього Закону.
Отже діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор може здійснюватися виключно згідно з отриманою ліцензією.
Відповідно до п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що підлягає оподаткуванню згідно з п. 141.5 ст. 141 ПКУ, зокрема, є:
· дохід організаторів азартних ігор, отриманий від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю;
· дохід, отриманий від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів.
Підпунктом 141.5.1 п. 141.5 ст. 141 ПКУ встановлено, що суб’єкти, що здійснюють діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, одночасно з податком на прибуток за ставкою, визначеною у п. 136.1 ст. 136 ПКУ, сплачують податок на дохід за ставками, визначеними у п.п.136.4.1, 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 ПКУ.
Нарахований суб’єктом, що здійснює діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, податок на дохід за ставками, визначеними в п.п. 136.4.1, 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 ПКУ, не є різницею та не зменшує фінансовий результат до оподаткування такого суб’єкта.
Під час провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор одночасно зі ставкою податку на прибуток, визначеною у п. 136.1 ст.136 ПКУ, ставка податку на дохід встановлюється у розмірі:
· 10 % від доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів (п.п. 136.4.1 п. 136.4 ст. 136 ПКУ);
· 18 % від доходу, отриманого від діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, крім доходу, отриманого від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю (п.п. 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 ПКУ).
Відповідно до п. 136.5 ст. 136 ПКУ, податок на дохід, визначений як об’єкт оподаткування у підпунктах 134.1.2, 134.1.4, 134.1.5 п. 134.1 ст. 134 ПКУ є частиною податку на прибуток.
Отже, на суб’єктів господарювання, що на підставі відповідної ліцензії здійснюють господарську діяльність у сфері організації та проведення азартних ігор, зокрема з організації та проведення азартних ігор у мережі Інтернет, покладається обов’язок із нарахування податку на прибуток підприємств відповідно до п. 141.5 ст. 141 ПКУ, з урахуванням положень п.п. 136.4.1, 136.4.2 п. 136.4 ст. 136 ПКУ.
Водночас дохід, отриманий від організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів, оподатковується за ставкою 10 % відповідно до п.п. 136.4.1 п. 136.4 ст. 136 ПКУ незалежно від того, чи знаходиться такий зал у казино або за його межами.
Залишаємось на зв’язку:
Комунікаційна платформа: [email protected]
Підписатись на сторінку Фейсбук ГУ ДПС у Київській області https://www.facebook.com/tax.kyiv.oblast
ГУ ДПС у Київській області