Туберкульоз: як запобігти хворобі?
Близько третини населення Землі інфіковано бактерією туберкульозу. При цьому хвороба розвивається лише у невеликої частки інфікованих людей. Підвищений ризик розвитку туберкульозу спостерігається у людей з ослабленою імунною системою, наприклад, у хворих на СНІД.
Всесвітній день боротьби з туберкульозом відзначається за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я 24 березня, починаючи з 1993 року.
Згідно з Указом Президента нашої держави, встановлено Всеукраїнський день боротьби із захворюванням на туберкульоз, який також відзначається щорічно 24 березня.
Туберкульоз — це інфекційне захворювання, збудником якого є мікобактерія, що передається переважно повітряно-крапельним шляхом від хворої людини до здорової. У більшості випадків розвивається туберкульоз легенів, але захворювання може вразити будь-які органи або системи організму, наприклад, нирки, кістки, лімфатичні вузли тощо.
Мікобактерія туберкульозу, яку ще називають паличкою Коха, є стійкою до умов навколишнього середовища, через що з року в рік росте кількість вперше в житті виявлених хворих активним туберкульозом органів дихання.
Основним джерелом туберкульозної інфекції є людина, хвора на туберкульоз, яка виділяє мікобактерії туберкульозу з мокротинням при кашлі, чханні, розмові. Нерозпізнані вчасно хворі продовжують вести звичний спосіб життя і тому є особливо небезпечним для оточуючих. Джерелом інфекції може бути також хвора на туберкульоз велика рогата худоба (зараження відбувається в основному через молоко).
Мікобактерії туберкульозу, перебуваючи у пилу, зберігаються близько 2-х тижнів. Під час підмітання підлоги, руху людей пилинки, що містять мікобактерії, піднімаються у повітря і, проникаючи в легені, спричиняють зараження туберкульозом. Тому дуже важливо проводити вологі прибирання в помешканнях, службових приміщеннях, громадському транспорті.
Слід зазначити, що проникнення мікобактерії в організм, що визначається як інфікування, не рівнозначне захворюванню. Під впливом імунної системи мікобактерії міняють свої біологічні властивості і лише при певних умовах призводять до розвитку захворювання. Така загроза стає реальною при наявності факторів ризику, які спричиняють до зниження імунного захисту організму людини.
Серед усього населення віком 40 років і старших частка інфікованих мікобактеріями туберкульозу складає 80%. Захворювання може розвинутись не лише при недостатньому харчуванні, поганих житлових умовах, виснажливій праці. Важливу роль відіграють також соціальні фактори: відсутність постійного місця проживання, перебування у місцях позбавлення волі тощо. Ускладнюється епідемічна ситуація по туберкульозу при міграції населення, війнах, природних та техногенних катастрофах.
Виявити початкові туберкульозні зміни в легенях можна лише при рентгенологічному обстеженні. Флюорографія вважається найефективнішим методом виявлення туберкульозу. Флюорографічне обстеження органів грудної клітки потрібно проводити не рідше 1 разу на 2 роки, а серед декретованих груп населення, диспансерних хворих, курців – щороку.
Ефективним методом виявлення та профілактики туберкульозу серед дітей і підлітків є своєчасне проведення туберкулінових проб і щеплень вакциною БЦЖ.
Основними симптомами туберкульозу є:
- кашель, що триває понад 2 тижні;
- підвищена температура тіла до 37- 37,2 °C ввечері;
- утруднене дихання;
- біль у грудній клітині;
- зниження апетиту;
- слабкість, нездужання;
- безпричинна втрата маси тіла;
- підвищена пітливість, особливо вночі;
- кровохаркання (наявність крові у мокротинні, що виділяється при кашлі).
На ранніх стадіях хвороби кашель може бути відсутній. Усі ці симптоми характерні також для інших захворювань, але перш за все треба думати про туберкульоз.
Коли мікобактерії потрапляють в організм людини з нормальним станом імунітету, активне захворювання зазвичай не розвивається.
Високий ризик захворіти мають діти, особливо раннього віку (їх імунна система ще не сформована) та люди похилого віку (через вікове ослаблення імунітету).
Туберкульоз виліковний. Існує багато ефективних протитуберкульозних препаратів. Хворим, як правило, призначають комбінацію з декількох лікарських сполук, які доповнюють одна одну.
Курс медикаментозного лікування туберкульозу триває близько 6–8 місяців. Найголовніше під час лікування – суворо виконувати всі призначення і рекомендації лікаря і в жодному випадку не переривати лікування!
Не займайтесь самолікуванням!
Жодні «народні» засоби не можуть вилікувати туберкульоз! Їх можна використовувати тільки як доповнення до основного лікування після консультації з лікарем-фтизіатром.
Пам’ятайте, що хоч туберкульоз частіше вражає людей зі зниженим соціальним статусом, він є однаково небезпечним для всіх.
Існуючі програми боротьби з туберкульозом і ефективне лікування, розпочате на ранніх стадіях захворювання, дозволяють швидше і легше досягти позитивного результату.
В Україні лікування протитуберкульозними препаратами безкоштовне.
Інформація від управління охорони здоров’я БМР