Заходи, присвячені 20-річчю товариства німецької культури «Відродження» та 75 –річниці депортації німецького народу
02 грудня в м. Біла Церква, в приміщенні Білоцерківського краєзнавчого музею, відбулися урочистості з нагоди святкування 20- річниці Товариства німецької культури "Відродження" м. Біла Церква (голова - Ольга Пащенко).
В ході урочистостей секретар Білоцерківської міської ради Борис Смуток привітав від імені міського голови Геннадія Дикого членів Товариства з ювілейною датою, наголосив, що протягом двадцяти років існування організація систематично проводила плідну співпрацю із освітніми закладами міста, організовувала різноманітні заходи, на яких знайомила білоцерківців із звичаями та кулінарними традиціями німців та традиціями святкування німецьких свят , таких як - Різдво, Пасха тощо. Борис Смуток вручив Подяку міської ради та її виконавчого комітету голові товариства Ользі Пащенко.
Під час заходу присутні також отримали вітання від начальника управління національностей та релігій Київської обласної державної адміністрації Ігоря Подолянця, начальника відділу культури та туризму міської ради Юлії Ковальської, які відмітили про, що такі організації та товариства як товариство німецької культури «Відродження» м. Біла Церква вносять вагомий внесок в розвиток культури та розвивають культуру інших національностей, які живуть на території м. Біла Церква та України в цілому. Вручили голові товариства грамоти.
Присутні проглянули концерт у виконанні членів товариства як німецьких пісень так і національних німецьких танців.
На заході були присутні голова Ради німців України Володимир Леслі, представники громадськості та міських ЗМІ.
03 грудня відбулася конференція, присвячена 75-й річниці депортації німецького народу.
За дорученням міського голови Геннадія Дикого до учасників заходу звернулася заступник міського голови Ольга Настіна, яка наголосила, що заходи, присвячені сумній річниці, відбуваються по всій Україні, і Біла Церква не стала винятком. Багато в чому це заслуга потужного товариства німецької культури «Відродження» (керівник – Ольга Пащенко), яке уже 20 років інтенсивно працює у місті й області.
«Серед завдань міської влади – створення атмосфери міжетнічної толерантності, аби білоцерківська громада, яка є багатонаціональною, потужно розвивалася в усіх напрямках, соціально-культурних та духовних, - наголосила Ольга Настіна. – Ми не маємо права забувати трагедію, яка трапилася з вини радянської влади: на страждання та смерть було приречено понад 1,7 млн. громадян Німеччини. Тому, завданням кожного є применшити прояви національної та етнічної дискримінації».
У заході взяли участь: директор регіонального центру «Відерштраль» Людмила Коваленко, директор Білоцерківського краєзнавчого музею Людмила Діденко, головний спеціаліст відділу культури і туризму Білоцерківської міської ради Вікторія Бондаренко, художниця та письменниця, член товариства німецької культури «Відродження» Галина Невінчана, представники чеченської діаспори, гості з Києва, Харкова, Херсона, Горішніх Плавнів, Кременчука тощо.
Директор регіонального центру «Відерштраль» Людмила Коваленко привітала товариство німецької культури «Відродження» із 20-річчям та відмітила важливий внесок організації у збереження пам’яті про історичні події.
«Заходи, присвячені депортації німецького народу, відзначаються цьогоріч із серпня і триватимуть протягом року. Заплановані круглі столи, масштабні або локальні заходи, присвячені вшануванню жертв депортації. Це важливо, адже за тими трагічними подіями – сотні скалічених доль, зруйнованих родин. Найважливіше – це культура пам’яті, яка є важливою складовою нашої ідентичності. І збереження історичної пам’яті є найважливішим чинником подальшого розвитку організації», – наголосила Людмила Коваленко.
Із доповіддю на тему історії розвитку взаємин між німецьким та українським народами виступила директор Білоцерківського краєзнавчого музею Людмила Діденко, наголосивши, що точкою відліку найстрашніших днів для українських німців стала дата 28 серпня 1941 року. Саме цього дня був прийнятий Указ про депортацію німців із Поволжя, а потім і всього німецького населення, яке проживає на території колишньої РСР.
«До середини 1942 року все німецьке населення було переміщене в східні регіони Союзу, де проживало в спецпоселеннях, працювало в трударміях. Майже 40% з них померли від голоду, сибірських морозів та тяжких умов життя. Указ про зняття обмежень у виборі місця проживання для етнічних німців був прийнятий лише в 1972 році», - навела історичні факти Людмила Миколаївна.
До періоду депортації майже в кожній німецькій колонії на українських землях існували школи, училища, гімназії, діяли розвинуті господарства. І Правобережна Україна, і Біла Церква зокрема, не стала винятком.
У 1846 році до Білої Церкви приїхав управитель заводами фірми «Криштоф Браун» Владислав Менцель, який розпочав будівництво заводу землеробських знарядь – нинішній завод «Сільмаш». У другій половині ХІХ ст. у Білій Церкві працювала екіпажні майстерня Івана Шуберта, що виготовляла 59 екіпажів на рік. Талановитий німецький зодчий та садівник Август Єнц долучився до створення неповторної «Олександрії», де пропрацював 50 років.
Про нелегку долю депортованого народу не з чуток знає відома білоцерківська художниця та письменниця Галина Невінчана, адже це горе торкнулися її родини. Батьки пані Галини познайомилися в таборах ГУЛАГу: батько опинився там через антирадянську позицію, а матір, німкеня з Поволжя, – внаслідок указу про депортацію. Сумні історичні події описані в книжці письменниці «Зерна і жорна», яка вийшла до 70-річчя депортації німецького народу, а до 75-ї річниці з’явилася низка картин Галини Невінчаної, які й були презентовані під час конференції.
Учасники заходу заслухали літературну композицію та пісню на тему депортації німецького народу, переглянули фільм «Ми не чужі» та вшанували пам’ять загиблих хвилиною мовчання.
