«АЗОВ - Янголи Маріуполя»
15 листопада у виставковій залі бібліотеки-філії №5 відбулося відкриття виставки «Полк Азов – Янголи Маріуполя», присвяченої героїчному подвигу бійців окремого загону спеціального призначення Національної Гвардії України «АЗОВ».
9 років у нашій країні йде війна. 15 листопада, з того дня, коли вся країна прокинулися від вибухів та звуків реактивних винищувачів, минуло 630 днів. Весь час Україна чинить супротив ворогу, який набагато більший за чисельністю солдатів і зброї. Саме цього дня у Білій Церкві відбулася зустріч, присвячена символам українського супротиву, які ненависні ворогу – бійцям окремого загону спеціального призначення НГУ«АЗОВ».
Автор і організатор серії виставок “Полк Азов - Янголи Маріуполя”, мама полеглого бійця полку Азов Владислава Литвиненка з позивним «Вектор» - Віра Литвиненко наголосила, що виставка створена родинами захисників Азовсталі, поділилася як відбувався процес її організації та в яких містах виставку вже було презентовано.
«Ми хочемо розказати про неймовірний подвиг бійців полку Азов, які були єдиними, хто воював у повному оточенні ворога. Молоді, активні, високоосвічені… Цих Героїв ми маємо пам’ятати, знати їх біографії, адже саме вони, не задумуючись ні на хвилину стали на захист країни, кажучи слова: «Хто як не я?», - зазначила Віра Литвиненко.
Голова Всеукраїнської громадської організації «Рада матерів та дружин захисників України «Жінки зі сталі» Наталія Зарицька поділилася тими переживаннями та всіма нелегкими моментами, що пережили родини захисників, які були на Азовсталі. Зауважила, що сьогодні на плечі родин лягає велика місія – шанування пам’яті тих, хто поклав своє життя заради майбутнього України та підтримка родин, які втратили своїх рідних. Наголосила, що всі родичі азовців є однією родиною і разом здолають усі виклики. Поділилася історіями воїнів, які героїчно, ціною власного життя, боронили Батьківщину від ворога.
Депутат Київської обласної ради, голова постійної комісії з питань освіти, науки, свободи слова, ЗМІ, культури, духовності та релігії, ректор Білоцерківського аграрного університету Олена Шуст наголосила, що воїни «Азову» є символом цілісності і духу нашої нації, яка знає заради чого вона воює та зазначила, що всі мають приклонити голови перед матерями, які виховали справжніх патріотів України.
До слова було запрошено маму загиблого нашого земляка Дмитра Круковського - Галину Круковську, яка розповіла про життя сина, його службу у Полку Азов до повномасштабного вторгнення, як він воював на Азовсталі та що було вже у полоні, у якому він провів 86 днів, поки ворог цинічно не забрав його життя 29 липня 2022 року під час теракту в Оленівській колонії.
Депутат Білоцерківської міської ради, мама захисника Маріуполя, бійця бригади «АЗОВ» – Леся Крижешевська, разом з білоцерківськими родинами, чиї рідні були на Азовсталі також звернулася до присутніх. Вона відмітила, що воїни Полку «Азов» були і залишаються справжньою елітою українського війська. І пам’ять про всіх загиблих, викликає не лише сум і біль, а й ненависть до ворога, який безпідставно напав на нашу державу та вбиває цвіт української нації, яка стала на захист Батьківщини.
«Виставка із біографіями загиблих Героїв має на меті велике виховне значення. Ми сподіваємося, що вона буде постійно діючою, сюди приходитимуть діти та дорослі і всі пам’ятатимуть про кожного воїна. Також ми закликаємо говорити на весь світ про полонених, які й досі залишаються у ворога, аби їх якнайшвидше віддали додому. Серед всіх бранців лише з Полку «Азов» залишається 700 бійців. Ми вдячні всім, хто вистояв у найважчі дні оборони Маріуполя, вдячні їхнім батькам. Ті, кому пощастило повернутися з полону, після реабілітації згуртувалися та продовжили воювати, «Азов» розширився, став бригадою і зараз боронить країну на важких ділянках фронту», - наголосила Леся Крижешевська.
Крім того, Леся Крижешевська поінформувала присутніх, що днями було ідентифіковано тіло загиблого 15.04.2022 року бійця «Азову» Олега Ратушинського (позивний «Дим»). Його поховання відбудеться 18.11.2023р. Висловила співчуття його дружині Анастасії та діткам, які були присутні на цьому заході.
Слова вдячності захисникам та їхнім родинам також висловили директор Донецької обласної бібліотеки м.Маріуполь Юлія Василенко та ін.
Хвилиною мовчання було вшановано всіх полеглих цивільних і військових, мужніх захисників незалежності й територіальної цілісності України.
Виставка діятиме до 15 грудня ц.р. у виставковій залі бібліотеки №5 (просп. Нежалежності, 55), з понеділка по п’ятницю з 9.00 до 17.00.
Шлях Полку Азов :
Батальйон «Азов» створений 5 травня 2014 року у м. Бердянськ як батальйон патрульної служби міліції особливого призначення на підставі рішення Міністерства внутрішніх справ України. Після створення «Азов» проводив тренування у Запорізькій області поблизу м. Бердянськ та здійснював патрулювання території навколо м. Маріуполь.
Безпосередню участь у бойових діях батальйон розпочав ще на початку травня 2014 року, провівши кілька боїв з диверсійними групами на околицях Маріуполя, і до кінця липня бійці Азову протистояли терористичним угрупованням у місті.
17 серпня 2014 року на Софійській площі у Києві новобранці батальйону «Азов» з усіх областей склали присягу на вірність народу України та вирушили у зону АТО. Їх гаслами були: “Хто як не я?”, “Україна понад усе!”. Молитва українського націоналіста стала для бійців священним правилом життя.
Вже взимку 2015 року завдяки мужності та героїзму азовців була проведена Павлопіль-Широкинська наступальна операція, ворог був змушений відступити від околиць Маріуполя і з тих пір жодного разу не обстрілював з артилерії житлові квартали цього міста. З початку російсько-української війни на Донбасі силами «Азову» було знищено сотні проросійських бойовиків, відвойовано десятки кілометрів української землі та звільнено вісім населених пунктів, серед яких Маріуполь, Мар’їнка, Павлопіль, Лебединське, Широкине та інші.
Відкрите повномасштабне вторгнення поставило нові завдання перед захисниками Маріуполя — якнайдовше стримати угруповання військових російської федерації і не пустити їх на Запоріжжя і Донбас, які були виконані великими втратами найкращих воїнів і змінили хід війни, дали змогу Збройним силам захистити Київ і Україну.
Маріуполь опинився під загрозою оточення всього через тиждень після повномасштабного вторгнення рф до України. Керування обороною міста взяв на себе окремий загін спеціального призначення «Азов». Росіяни оточують місто та блокують з моря, але отримують професійний спротив. Наші воїни успішно відбивають спроби штурму, ворог мститься, без упину бомбардує мирних людей, цілить у вишки зв’язку, об’єкти критичної інфраструктури - зникає світло, опалення, газ, є перебої з мобільним зв’язком, маріупольці готують їжу на багатті біля своїх під’їздів, бракує продуктів та питної води, люди топлять сніг та п’ють воду з батарей, під обстрілами стоять у чергах біля криниць. Азовці допомагають, чим можуть, мирним мешканцям - діляться з ними їжею, медикаментами, водою.
Український металургійний комбінат «Азовсталь» став осередком спротиву української армії та прихистком для великої кількісті цивільного населення, що ховалися від постійних обстрілів і бомбардувань окупантів. А структура заводу дала змогу українським військовикам перетворити підприємство на фортецю.. Він став символом нескореності українських воїнів.
Упродовж 86 днів бійці гарнізону "Маріуполь" тримали оборону. 82 з них - у повному оточенні. Це азовці, морпіхи, прикордонники, поліцейські, тероборонівці та добровольці. Таким чином вони відтягнули на себе сили росіян і дали змогу українській армії перегрупуватися і дочекатися отримання більшої кількості зброї від Заходу.
Росіяни намагаються штурмувати “Азовсталь”. Евакуювати нікого немає можливості. Зв’язку і комунікацій у місті немає майже два місяці, військові записують відеозвернення з проханням звернути на Маріуполь увагу та допомогти евакуювати мирних жителів зі сховищ заводу. На початку травня стартує евакуація цивільних з бомбосховищ “Азовсталі”.
3-го травня цілу ніч по території “Азовсталі” працює російська корабельна артилерія, ствольна артилерія, загарбники скидають надважкі авіаційні та фосфорні бомби. Триває потужний штурм заводу “Азовсталь” за підтримки бронетехніки, танків, висадки десанту за допомогою катерів та великої кількості піхоти.
Азовці зробили все можливе і неможливе, аби відбити цей штурм, закликаючи вжити негайних заходів щодо евакуації цивільних.
Наприкінці березня 2022 року була розроблена і втілена в життя секретна операція Головного Управління Розвідки Міністерства Оборони України. На допомогу побратимам в заблокований ворогом Маріуполь полетіли на гвинтокрилах 72 добровольця. Ця місія була дуже ризикованою - “Політ в один кінець”, але це дуже підняло бойовий дух захисників, були доставлені Старлінки, підкріплення, озброєння, ліки та інше найнеобхідніше захисникам міста, були евакуйовані важкопоранені.
4 травня окупанти прорвались на територію заводу. Наші герої продовжують супротив, але на той момент вже немає в достатній кількості боєприпасів, їжі, води та медикаментів, а чисельність важкопоранених зростає.
Росіяни роблять в день майже по 40 вильотів авіації над заводом, продовжують бити з усього озброєння.
Захисники Маріуполя отримують наказ зберегти життя особового складу. З 16 по 20 травня українські військові припинили оборону, знищивши залишки зброї і боєкомплекту. Маріуполь опинився під повним контролем окупантів.
У ніч з 28 на 29 липня 2022 року російськими окупаційними військами в Оленівській колонії проти українських військовополонених був здійснений терористичний акт - підірваний барак, в який напередодні були заведені майже 200 азовців. Під час теракту загинуло 53 військовополонених бійця, біля 130 були важкопоранені.
Після вибуху з охопленого полум'ям бараку полоненим довелося вибиратися самотужки, двері були зачинені. Охорона розбіглася, а коли повернулася то пострілами в повітря зганяла бранців на бетоновану доріжку. Там вони залишалися кілька годин, намагаючись зупиняти кров пораненим за допомогою власної натільної білизни. Росіяни не надавали жодної медичної допомоги пораненим. Через кілька годин постраждалих переписали, роздрукували фотографії, зробили накладну – і тільки тоді повезли в лікарні Донецька. При цьому поранених закидали в КамАЗи і везли на шаленій швидкості. Кілька бійців, не доїхали до лікарні — загинули дорогою.
При виконанні свого бойового завдання під час оборони Маріуполя загинули і наші земляки: Олег Ратушинський, позивний «Дим», загинув 15 квітня 2022 року під час прориву на фортецю «Азовсталь» та Дмитро Круковський, позивний «Електрик», загинув 29 липня 2022 року під час теракту в Оленівській колонії.
За різними джерелами під час боїв за Маріуполь загинули понад 100 тисяч цивільних, точна кількість полеглих військових невідома. Майже 2,5 тисячі українських захисників опинились у полоні росіян. На даний час у полоні перебуває близько 700 бійців бригади «Азов».
Тортури, жахливі умови, знущання та невідомість – вже півтора року із цим усім, за словами звільнених, у російському полоні живуть захисники Маріуполя.
Ми низько вклоняємося подвигу військовослужбовців окремого загону спецпризначення «Азов», які до останнього обороняли місто Маріуполь, носили один шеврон, підставляли братнє плече, і загинули, виборюючи для українців вільне незалежне життя.
Ворог хотів знищити «Азов» в Маріуполі, але зараз полк виріс і став 12 бригадою особливого призначення «Азов» Національної гвардії України. З ветеранів «Азову» і добровольців створена 3 окрема штурмова бригада. Тепер «Азов» - це не тисяча бійців, а десятки тисяч. Вони навчаються і нищать ворога на всіх найскладніших ділянках фронту.