2 лютого – Всесвітній день водно-болотних угідь

2 лютого, на честь дня заснування Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовище існування водоплавних птахів у 1971 році в м. Рамсар (Іран), відзначається Всесвітній день водно-болотних угідь.

Цей день започатковано для привернення уваги до важливості водно-болотних екосистем для людей та вперше відзначено у 1997 році. З того часу до Всесвітнього дня водно-болотних угідь організовується низка інформаційних кампаній та природоохоронних акцій у всьому світі

«Здорові» водно-болотні угіддя мають вирішальне значення для пом’якшення клімату, адаптації, біорізноманіття та здоров’я людини. Проте несталий розвиток, забруднення та зміна клімату продовжують загрожувати цим важливим екосистемам. Захист водно-болотних угідь заради нашого спільного майбутнього потребує співпраці в розробці політики, нормативних актів та громадських ініціатив, які сприяють ефективному збереженню та раціональному використанню. Забезпечення здоров’я водно-болотних угідь світу дозволить майбутнім поколінням насолоджуватися їхніми екологічними, економічними та культурними перевагами і сприятиме сталому, процвітаючому майбутньому для всіх.

До Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення включені 50 водно-болотних угідь України, інформація щодо яких розміщена на вебсайтах Рамсарської конвенції та природно-заповідного фонду.

Але незважаючи на зусилля природоохоронців та держави зберегти водно-болотні угіддя та інші природні території, основною темою останніх років є вплив агресії російської федерації проти України, який поширюється на всю територію України і може загрожувати екологічному характеру всіх водно-болотних угідь в Україні. Використання рф далекобійної артилерії, балістичного озброєння, безпілотних літальних апаратів та іншого сучасного військово-технічного обладнання робить можливим досягнення будь-якої точки України та проведення боїв як на суші, та і на морі.

Аналіз ситуації вказує, що за 10 років окупації українських територій і три роки повномасштабної війни, воєнні дії та пов’язані з ними економічні наслідки зачепили 48 з 50 водно-болотних угідь України, з них:

31 водно-болотне угіддя постраждало від бойових дій, обстрілів, мінування, проведення тренувань і пересування військ російської федерації, безпосереднього впливу наслідків війни на управління угіддями та використання екосистемних послуг, серед яких:

3 угіддя постраждали внаслідок підриву Каховської греблі – «Дельта річки Дніпро» було повністю затоплене та частково зруйноване, Архіпелаг Великі і Малі кучугури є повністю осушеним і «Заплава Сім маяків» осушена частково;

4 угіддя слугували або слугують полігонами для тренування військ рф;

4 угіддя, незважаючи на те, що вони знаходяться на відстані більше 100 км від лінії фронту та окупованих рф територій, постраждали від обстрілів і атак БПЛА;

5 водно-болотних угідь постраждали від обстрілів і руйнування енергетичної інфраструктури України, зокрема через обстріли електростанції, розташованої неподалік водно-болотного угіддя і аварійного використання каскаду водосховищ і гідроелектростанцій на Дністрі для балансування енергетичної системи України;

5 водно-болотних угідь стали місцями розташування захисних споруд на державному кордоні у зв’язку із загрозою введення військ з Білорусії;

природоохоронна діяльність в межах всіх водно-болотних угідь, окупованих рф, припинена або здійснюється з грубим порушенням українського законодавства і міжнародних конвенцій та угод;

більшість водно-болотних угідь використовуються окупаційною владою і військами рф для заборонених природоохоронним законодавством України видів економічної діяльності (рибальство, полювання, туристична діяльність, добування будівельних матеріалів);

17 водно-болотних угідь знаходяться під впливом непрямих економічних чинників, які призводять до зміни способу і обсягів використання екосистемних послуг та їх доступності, зменшення обсягів фінансування і спроможності для відповідного управління водно-болотними угіддями.