Шановні ветерани Великої Вітчизняної війни, жителі Білої Церкви!

|  30. 12. 2013

04 січня цього року для кожного білоцерківця є особливим, адже саме цього дня, 70 років тому, великими зусиллями та дорогою ціною радянські, чеські та словацькі воїни визволили Білу Церкву від німецько-фашистських загарбників.

Визволяючи Білу Церкву в тяжких та кровопролитних боях загинули та  навічно залишились спочивати в білоцерківській землі 1800 радянських воїнів, 88 чехів та словаків.

Білоцерківці з перших днів війни відстоювали своє рідне місто, нашу державу. Понад 6 тисяч чоловік було відправлено в діючу армію, в місті діяло понад 30 підпільних груп, 10 диверсійних формувань, які наближали визволення від чужоземців.

Тяжка фашистська окупація міста тривала 902 дні, під час якої було закатовано і знищено близько 10 тисяч білоцерківців, 45 тисяч військовополонених, іншим жителям довелось зазнати переслідувань.

Чим більше часу відділяє нас від тих героїчних подій, тим більш величнішим стає подвиг наших воїнів, які зробили великий вклад у визволення  Білої Церви та Велику Перемогу.

В цей ювілейний рік визволення нашого міста ми із синівською вдячністю та з великою шаною звертаємось до героїв – полеглих і живих, які визволяли Білу Церкву, згадуємо всіх тих, хто на своїх плечах виніс нелегкий тягар відбудови, хто підняв рідне місто з руїн і розбудував його.

З кожним роком все менше і менше ветеранів залишається серед нас. Сьогодні в місті проживає 318 учасників бойових дій в роки Великої Вітчизняної війни. Міська влада робила і подальшому буде робити все необхідне, щоб ветерани не були обділені увагою і турботою, допомагати вирішувати їхні життєві проблеми.

Велич Вашого подвигу непідвладна часу і про це завжди повинні пам’ятати ми, Ваші нащадки.

Всім, хто сьогодні  з нами відзначає ювілейну річницю визволення Білої Церкви, хто брав участь в тих історичних подіях, бажаю міцного здоров’я на довгі роки життя, щирої поваги, злагоди і затишку в родинах, життєвого оптимізму.

Зі святом вас!

         З повагою
         Міський голова                                                              В. П. Савчук