Що потрібно знати про СНІД

ВІЛ-інфекція – тривала інфекційна хвороба, яка розвивається внаслідок інфікування вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ) та характеризується прогресуючим ураженням імунної системи. При потраплянні вірусу в організм імунна система починає виробляти проти нього антитіла, але вірус імунодефіциту тут же генетично змінюється.

ВІЛ-інфекція розвивається стадійно, при цьому СНІД є термінальною (кінцевою) стадією хвороби. Люди, які інфіковані ВІЛ, можуть прожити без лікування в середньому 9-10 років. Поступово їх імунна система слабшає, перестає боротися, і хворі помирають від хвороб, що приєднуються: пневмонії, туберкульозу, онкозахворювань тощо.

СНІД небезпечний тим, що з моменту інфікування і до появи перших ознак може пройти не один рік. На стадії, коли прояви захворювання відсутні, діагноз встановлюють лише за допомогою аналізу крові.

Перші симптоми хвороби з’являються в середньому через 1,5 - 3 міс. після інфікування. Це так звана гостра стадія ВІЛ-інфекції, і вона спостерігається не у всіх інфікованих. Для цієї стадії характерна тривала лихоманка, нічне спітніння, збільшення лімфатичних вузлів, зменшення маси тіла. Через  2-3 тижні  людина ніби  одужує, проте вірус імунодефіциту залишається в організмі і хвороба продовжує прогресувати. 

Період безсимптомного вірусоносійства може тривати від кількох місяців до 8 і більше років. Протягом цього часу ВІЛ-інфікована особа почувається здоровою. Проте врешті вірус долає імунний бар’єр  і починає знижувати  опірність організму. Як наслідок, розвивається СНІД, який проявляється інфекційними хворобами: найчастіше це тривалі запалення легень (пневмонії), туберкульоз, вірусні хвороби (оперізуючий лишай, герпес, цитомегаловірусна інфекція); у деяких хворих розвиваються злоякісні пухлини чи ураження нервової системи. Захворювання триває кілька років, протягом яких організм людини виснажується і наступає смерть.

Вірус імунодефіциту міститься практично у всіх біологічних рідинах: крові,  спермі, вагінальному секреті, грудному молоці тощо. Інфікування відбувається у тому випадку, коли вірус потрапляє у кровоносну систему людини при переливанні  компонентів донорської крові або через пошкоджені слизові оболонки. Інфікуватись можна також під час косметичних процедур, тому якщо ви прийшли в салон краси, не соромтеся поцікавитися, якими інструментами вам будуть робити різні маніпуляції, попросіть показати, де і як відбувається їх стерилізація. Найкраще використовувати власний одноразовий інструмент.

Дітям поясніть, що ні в якому разі не можна на вулиці піднімати шприци та інші колючі предмети, бо вони можуть бути небезпечні!

Недотримання елементарних правил особистої гігієни, користування чужими зубними щітками, приладдям для гоління, предметами, на яких можуть бути залишки крові хворої людини, також може призвести до ВІЛ-інфікування.

Вірус імунодефіциту може передаватися від матері до дитини під час вагітності, пологів і при грудному годуванні.

 До теперішнього  часу не доведена можливість ВІЛ-інфікування через піт, сечу, кал, сльози, слину, оскільки кількість вірусних частинок в цих рідинах надзвичайно мала. Хвороба не передається побутовим шляхом: через повітря при чханні, кашлі, перебуванні на роботі в одному приміщенні з хворим, спільному користуванні посудом. Не треба боятись подати руку чи обійняти інфіковану або хвору людину. Безпечним щодо можливості  ВІЛ-інфікуванні є відвідування лазні, сауни, басейну, туалету. СНІДом не можна заразитись у громадському транспорті.

В той же час слід пам’ятати, що СНІД ще не подоланий. Саме тому доцільно час від часу проходити тестування на наявність ВІЛ-інфекції. В разі виявлення захворювання потрібно своєчасно розпочинати лікування - антиретровірусну терапію. Люди, інфіковані вірусом імунодефіциту, які одержують адекватне  лікування, живуть повноцінним життям, і у них не розвиваються симптоми СНІДу.

Інформація від управління охорони здоров’я БМР