Управління зеленими насадженнями в м.Біла Церква
13 лютого в м.Біла Церква відбулася презентація –обговорення проекту: «Управління зеленими насадженнями в м.Біла Церква»
З вітальним словом до присутніх звернулася керівниця Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні та Білорусі Беате Апельт, яка наголосила, що фонд займається політичною освітою як у Німеччині, так й в інших містах країн Європи. Питання екології та зміни клімату на планеті є найбільшими викликами світу, тому такі проекти, які регулюють утримання та розвиток зелених насаджень є важливими. І хоча, як зазначила пані Беате, даним проектом глобально клімат на планеті не вдасться змінити, але навіть такі невеликі локальні кроки нестимуть суттєве значення. Зазначила, що даний проект фінансується за кошти профільного екологічного Міністерства Німеччини та висловила сподівання на знаходження дієвих рішень вирішення піднятого сьогодні питання.
За дорученням міського голови Геннадія Дикого присутніх привітав його заступник Анатолій Кравець. Він також відмітив важливість створення дієвої системи відновлення зелених насаджень в місті, адже зелений масив Білої Церкви вже старий, а якісні зелені насадження забезпечують затишок, безпеку, комфортні умови життя й, насамперед, відновлюють екологію населених пунктів. Завданням проекту є розробка програми озеленення міста й сьогоднішній захід, на думку Анатолія Кравця, перший крок до створення такого документу.
Під час заходу управитель освітніх проектів «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» Ольга Омельчук презентувала участь даного Фонду у проекті «Управління зеленими насадженнями в м.Біла Церква». Відмітила, що Фонд працює у Німечинні з 1958 року й має неабиякий досвід роботи із різноманітними партнерами. Основними темами, якими опікується Фонд є: відкрите та цифрове суспільство, міжнародна політика, краща освіта, соціально-орієнтована ринкова економіка. Ольга Омельчук зупинилася на проекті Smart City щодо впровадження інноваційних та безпечних для клімату рішень концепції Smart City в галузі інфраструктури, мобільності та енергоефективності в містах України. Основною його метою є сталий місцевий розвиток громад на основі прийняття розумних місцевих рішень. Окреслила принципи, можливі проблеми під час втілення проекту та ознайомила з напрямками діяльності, серед яких медіа-кампанії, спрямовані на роз’яснення і популяризацію розумних рішень влади, налагодження співпраці: влада-громада-бізнес, розробка та підтримка міських політик у сфері Smart City.
Начальник управління благоустрою та екології ДЖКГ БМР Альона Колотницька проаналізувала поточну ситуацію, яка є в місті щодо запровадження проекту управління зеленими насадженнями, ознайомила із стратегією розвитку цього напрямку, метою та цілями проекту. Альона Колотницька наголосила, що в місті проживає велика кількість небайдужих людей, які готові долучитися до реалізації такого важливого проекту з озеленення міста в якості експертів, волонтерів, ландшафтних дизайнерів, спонсорів. Проте, щоб діяти розумно і з користю для міста, першочерговим завданням є розробити програму, яка матиме реєстр існуючих зелених масивів, дерев на території міста. Кожне дерево має бути нанесено на геолокаціну карту і своєму місці. Чітко визначити кількість аварійних дерев, які необхідно відновити (в місті 70% дерев потребують відновлення) та визначити, які породи дерев, у яких саме місцях потрібно саджати не створюючи хаотичні засадження та ін. Дана програма має бути доступною для широкого загалу, охочі мають мати можливість вносити свої пропозиції та зауваження.
Начальник управління благоустрою та екології ДЖКГ БМР також підняла питання фінансування програми управління зеленими насадженнями, неврегульованості на законодавчому рівні питань щодо правопорушень у сфері зелених насаджень; ознайомила присутніх із досвідом функціонування аналогічних геолокаційних програм у містах США, а також в українських містах – Київ та Кропивницький.
Керівник напрямку Smart Environment ініціативи Kyiv Smart City Олександр Карпенко зупинився на темі «Розумне довкілля: технології та спільноти заради екосистеми». Зокрема, ознайомив з роботою, яка проводиться в Києві щодо досліджень комфорту та еко-безпеки в місті за наявності або відсутності зелених насаджень. Перевірялися такі показники як: якість повітря, температура навколишнього середовища на міських вулицях, облік дерев тощо. Для цього використовуючи інформаційні технології та залучалися дорослі громадяни та діти.
Завідувач кафедри садово-паркового господарства Білоцерківського Національного Аграрного університету, доцент, кандидат сільськогосподарських наук Сергій Роговський зупинився на сучасному стані системи озеленення в місті, проблемах та шляхах їх вирішення. Так, поінформував про основні функції зелених насаджень в місті; ознайомив із методикою розрахунку річної користі від різних видів здорових і не пошкоджених дерев віком 50 р., що зростають на території міста; детально, використовуючи мапу міста, розповів про існуючі види насаджень в місті за сучасною класифікацією та озвучив площі парків, скверів, садів, бульварів Білої Церкви.
Зауважив, що з метою підготовки вихідних даних для розробки перспективного плану розвитку зелених зон м. Біла Церква необхідно: чітко встановити межі садово-паркових об'єктів загального користування в місті; провести інвентаризацію існуючих насаджень; нанести на цифрову карту місця зростання дерев та кущів; скласти таблиці, в яких відобразити кількісні і якісні показники дерев та кущів, встановити грошову вартість кожної з рослин; виготовити технічні паспорти на об'єкти озеленення.
Начальник відділу урбаністики ЛКП «Інститут просторового розвитку» (м.Львів) Олександра Сладкова розповіла про методи управляння вуличними деревами за німецьким досвідом. Зокрема, спікер розповіла про розпочату у 2014році у Львові роботу щодо інвентаризації та відновлення дерев. Ознайомила із параметрами щодо оцінки стану дерев, які застосовували спеціалісти відділу урбаністики ЛКП «Інститут просторового розвитку». Зупинилася на європейському досвіді ефективного поєднання вуличних дерев та комунікацій в одному просторі; впливу дерев на безпеку руху; процесі заміни аварійних та збереження здорових рослин під час реконструкції міських вулиць; формування зовнішнього вигляду крон міських дерев та ін.
Олександра Сладкова також рзповіла про власний досвід захисту дерев під час будівельних робіт, догляду за молодими саджанцями, залучення коштів від пересічних громадян для придбання молодих дерев та доглядом при їх посадці та ін.
Доцент кафедри садово-паркового господарства Білоцерківського Національного Аграрного університету, кандидат біологічних наук Владислав Масальський надав пропозиції щодо створення рекреаційного паркового комплексу в Білій Церкві. Зокрема, детально ознайомив із площами існуючих зелених насаджень в Білій Церкві, їх щільністю та нормами необхідних насаджень на одну людину. Відмітив, що завданням для забезпечення належних комфортних, естетичних та екологічних умов проживання в місті є створення єдиного коридору із зелених насаджень, який сполучатиме зелені масиви: дендропарк «Олександрія»- урочище Голандерня- прибережна зона р.Рось – острів «Дитинство» та ін. Таке об’єднання дасть можливість збільшити зелені площі міста до 30 %. Також, за словами Владислава Масальського потрібно визначити зони в різних мікрорайонах міста, де необхідно створити сквери або парки та оновити існуючі, в них побудувати комплекси для занять спортом та дозвілля.
Інженер-програміст І категорії, інституту космічних досліджень НАНУ Леонід Шуміло ознайомив із супутниковим моніторингом, як інноваційним інструментом для вирішення потреб розумного зеленого міста. Спікер розповів про проект SMURBS- “Smart cities”, який займається моніторингом якості повітря, стихійних лих та розвитку міст, координує національні та регіональні програми моніторингу навколишнього середовища "Розумних міст" . Розповів про методи, що використовуються при роботі, які дозволяють визначити відсотковий рівень зелених масивів та штучних будівель у містах, температурні показники в промислових і житлових зонах та порівнювати динаміку змін по роках.
Директор садового центру «Єва», дендролог Роман Золотаревський повідомив як підібрати правильний асортимент дерев для озеленення міста. Зокрема розповів, як обрати якісні саджанці для посадки на міські вулиці, в сквери та парки; які сорти є стійкими до загазованості, хвороб, солей, які мають високодекоративний вигляд; як визначити чи підготовлені рослини до пересадки й чи мають належну кореневу систему; як формувати в молодої рослини правильну крону та ін. Розповів про власний досвід вирощування посадкового матеріалу в садовому центрі.
Асистентка кафедри садово-паркового господарства Білоцерківського Національного Аграрного університету Юлія Струтинська висвітлтла тему щодо міжквартальних насаджень м.Біла Церква, їх сучасного стану та перспектив. Відмітила, що метою роботи було дослідження таксономічної структури та аналіз біоекологічних особливостей рослин в міжквартальних просторах Білої Церкви. Дослідженням було з’ясовано у відсотковому відношенні найбільш поширені у різних мікрорайонах види дерев, розподіл квіткової флори тощо. При проведенні роботи були виявлені наступні проблеми: самозахват території; самовільне знищення зелених насаджень; захаращення, забур'янення території; розростання отруйних рослин; не дотримання норм під час самовільного озеленення;
стихійний характер озеленення території. Аби налагодити цю сферу знову ж таки було запропоновано: провести інвентаризацію існуючих зелених насаджень; пронумерувати дерева, призначені для санітарних рубок; провести оцінку деревних рослин у грошовому еквіваленті; визначити площу міжквартальних просторів; розробити рекомендації з підбору рослин для кожного двору окремо.
Керівник Студії ландшафтної архітектури Kotsiuba, ландшафтний архітектор Максим Коцюба зупинився на механізмі створення громадських просторів
Керівник проекту «Кліматичні краплі» Кирило Томляк презентував шкільний курс «Кліматичні краплі». Зокрема розповів, як працює мобільний додаток та шкільний конкурс щодо підтримки захисту клімату та розвитку спільноти. Поінформував, які кліматично-дружні вчинки конвертуються мобільним додатком у бали (1 бал = 1 кг СО2). Бали обмінюються на знижки Партнерів додатку. Серед даних вчинків: пересування на велосипеді; висаджування дерев; роздільний збір відходів (папір, скло, пластик, батарейки) та компостування харчових відходів; енергозбереження в будівлях; генерація “зеленої” електроенергії .
Кирило Томляк відмітив, що додаток розпочав роботу у вересні 2017 року у м. Житомир. Досягненнями проекту є: більше 20 партнерів в Україні та сотні користувачів; у жовтні 2018 року додаток отримав відзнаку Форуму ООН з людських поселень в номінації «Взірець зеленої технології»; компанія стала освітнім партнером Microsoft.
Перевагами «Кліматичних Крапель» для партнерів є: нові клієнти; екологічна відповідальність; компенсація власних викидів. Додаток «Кліматичні Краплі» допомагає бізнесу взаємодіяти з їх клієнтами та місцевими громадами у боротьбі зі зміною клімату і компенсації власних викидів парникових газів.
Завдяки конкурсу серед шкіл зі скорочення викидів парникових газів з використанням додатку “Кліматичні Краплі”: у 2018 році 55 шкіл скоротили викиди на 363 тонни СО2; переможці конкурсу (14 учнів та 4 вчителя) відвідали COP24 - найбільшу кліматичну конференцію світу в м. Катовіце (Польща) у грудні 2018 року. Конкурс триватиме й у 2019 році.
Кирило Томляк також зауважив, що проект «Кліматичні краплі» та, додаток зокрема, забезпечує мотивацію для кліматично-дружніх вчинків, конвертуючи їх у сталі звички та довготривалі правила поведінки; люди, обізнані зі зміною клімату, сприяють досягненню цілей кліматичної політики міст; міста досягають національних та міжнародних цілей та зобов’язань, зокрема, в рамках ініціативи Угода мерів.
Серед питань, які задавали присутні спікерам були: ефективність та час розробки програми «Управління зеленими насадженнями»; питання наявності кваліфікованих кадрів; достовірність отриманих даних при проведенні досліджень та аналізу в рамках екологічних проектів; співпраця із місцевою владою та ін.