Таємниця відомої мелодії

|  13. 01. 2018

Новорічні свята, а ми нині – напередодні Щедрого вечора, Нового року за старим стилем, неможливо уявити без „Щедрика”, який став для нас уже колядкою-символом. Саме з цією мелодією увесь світ пов’язує свої сподівання, надії та віру в маленькі чудеса (у багатьох країнах пісню знають як «Carol of the Bells»). Та чи пов’язує світ цю новорічну мелодію з українцем Миколою  Леонтовичем (1877–1921) та нашим «Щедриком»?

Але на те ми й українці, аби знати і розповідати дітям, що народна різдвяна пісня «Щедрик» у його обробці стала дарунком України світові.

Микола Леонтович народився 13 грудня в селі Монастирок на Поділлі. Вчив музиці малого його тато, сільський священик. Отець Дмитро грав на віолончелі, скрипці, гітарі, керував хором семінаристів. У сім’ї Леонтовичів завжди лунала українська народна пісня.

В Кам’янці-Подільському молодий талант оволодів та-ємницями гри на скрипці й фортепіано, заглибився у теорію музики та хоровий спів. Саме в цей час Леонтович почав займатися обробкою народних пісень і мелодій.

В Тульчині він познайомився з чудовим українським композитором Кирилом Стеценком. Цей час стає плідним для Миколи Леонтовича на обробки пісень для хору. Це і славетний «Щедрик», і «Дударик», і «Піють півні» та багато інших.

Величезний успіх він мав у киян, коли хор Київського університету виконав його обробку «Щедрика». Це було 1916 року.

А 1921-го український хор заспівав цю різдвяну пісню в «Карнегі-Хол» для американської публіки. І українська щедрівка стала своєю для світу.

Того ж року, в ніч із 22-го на 23 січня, сталася страшна трагедія. Микола Леонтович гостював у тата, в селі Марківці. Агент зловісного ЧК Грищенко попросив дозволу переночувати в них у хаті, стверджуючи, що переслідує якихось бандитів. Та насправді він мав завдання вбити українського композитора. Життя Миколи Леонтовича обірвалося. Йому виповнилося лише 44 роки...

Основу його музичної спадщини складають хорові мініатюри – обробки укра-їнських народних пісень. Вони й донині лишаються неперевершеними шедеврами і виконуються хорами в Україні й у середовищі укра-їнської діаспори. 1975 року Мирослав Скорик завершив, відредагував та інструментував для сучасного складу симфонічного оркестру оперу Миколи Леонтовича «На русалчин Великдень».

А «Щедрик», або ж «Carol of the Bells», живе своїм життям вже в XXI столітті. Він звучить у шести американських серіалах та дев’яти фільмах. Зокрема, у «Гаррі Поттер», «Міцний горішок», «Сам удома». Переспівується відомими гуртами та виконавцями, які залюбки виконують його у різних музичних стилях.

Перед цьогорічними зимовими святами Білоцерків-ська школа мистецтв № 1 (директор Леся Крижешевська) в міському парку ім. Т.Г. Шевченка організувала цікавий пісенний флешмоб «Щедрик» на 140 голосів, присвячений 140-літтю видатного композитора Миколи Леонтовича. Це було незабутнє дійство, яке неймовірним чином зігріло, об’єднало, подарувало надію на казку, що може здійснитися...

Спільне виконання «Щедрика» долучило Білу Церкву до всесвітнього вшанування композитора і його геніального доробку. Ми горді, що українець Микола Леонтович подарував це новорічне диво світові.

Матеріал газети «Громадська думка»